щосили
ЩОСИ́ЛИ, присл.
Докладаючи всіх зусиль, старання; що є сили, з усієї сили.
Батько Ант прицілився кудись у темряву, щосили натягнув тятиву (С. Скляренко);
У думці він знову був зараз у Бондаренковій хаті. Щосили напружуючи пам'ять, перебирав усі балачки, де згадувалось будь-що про Орину (А. Головко);
Двері розчинилися навстіж, і Микола Максимович втягнув за комір Мечика, який щосили пручався (О. Донченко);
// Дуже швидко, поспішно.
Човник танцював на хвилях, Гаркавий гнав його щосили до правого берега (В. Собко);
Зірвавшись з місця, він щосили побіг місячним провулком униз (О. Донченко);
// Дуже голосно, гучно.
Черниш, повторюючи команди на вогневій, кричав щосили, але обслуги, хоч були поряд, ледве чули його за суцільним гуркотом (О. Гончар);
Раптом морений Чубенків кінь заіржав щосили (Ю. Яновський);
// Дуже уважно, пильно.
Іван скулився, запер дух у собі і насторожив уха щосили (І. Франко).
Значення в інших словниках
- щосили — пр., що є <�було> сили, скільки є <�було> сили, з усієї сили, (бігти, кричати) ЩОДУХУ, (кричати — ще) на всі заставки Словник синонімів Караванського
- щосили — див. дуже; швидко Словник синонімів Вусика
- щосили — щоси́ли прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- щосили — присл. Докладаючи всіх зусиль, старання; що є сили, з усієї сили. || Дуже швидко, поспішно. || Дуже голосно, гучно. || Дуже уважно, пильно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щосили — Щоси́ли, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- щосили — ЩОСИ́ЛИ, присл. Докладаючи всіх зусиль, старання; що є сили, з усієї сили. Батько Ант прицілився кудись у темряву, щосили натягнув тятиву (Скл., Святослав, 1959, 19); У думці він знову був зараз у Бондаренковій хаті. Словник української мови в 11 томах