щохвилини

ЩОХВИЛИ́НИ, присл.

Кожної хвилини; протягом кожної хвилини; весь час, часто.

[Зося:] Мені так хочеться десь жить далеко від людей, з тобою щохвилини вкупі, а тут ти ходиш у походи і кидаєш мене (І. Карпенко-Карий);

Гори щохвилини міняли свій настрій: коли сміялась царинка, хмурився ліс (М. Коцюбинський);

Я щохвилини тяг краснопірок, пліточок, а раз піймав навіть дивака окуня, що чомусь почепився на хліб (Олесь Досвітній);

// З кожною хвилиною.

Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган (З. Тулуб);

Починав накрапати дощ. Щохвилини він ставав більшим (А. Шиян);

// У будь-яку хвилину, мить, у найближчий момент; ось-ось.

– Ви, князю, непоміркована людина. Тітка може вернутись із церкви щохвилини. Що тоді буде? (І. Нечуй-Левицький);

[Хламушка (дивиться на годинника):] Вона може приїхати щохвилини (І. Кочерга).