щуплюватий
ЩУПЛЮВА́ТИЙ, а, е.
Те саме, що щупля́вий.
Ясочка оглянувся: Сопкін держав [тримав] за руку щуплюватого панича з розчісаним довгим чубом і в модному кольоровому галстуці (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me