щільнокущовий

ЩІЛЬНОКУЩОВИ́Й, а, е.

I.

Який росте щільними кущами.

У щільнокущових злаків (вівсяниця червона, типчак, щучник дернистий та ін.) нові пагони притиснути до старих, унаслідок чого утворюються щільні кущі купиновидної форми (з наук. літ.);

Щільнокущові злаки мають вузол кущіння вище поверхні землі, що і є причиною нагромадження мертвої органічної речовини (з наук. літ.).