1. Словник української мови у 20 томах

щіть

ЩІТЬ, і, ж., розм.

Те саме, що щі́тка 1.

* У порівн. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналась в стрілки; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть (І. Нечуй-Левицький);

Здоровенні чорні вуса звисали йому аж на груди, а над чолом стирчала коротка чорна чуприна, як щіть (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щіть — див. щітка Словник синонімів Вусика
  2. щіть — щіть іменник жіночого роду щітка розм. Орфографічний словник української мови
  3. щіть — -і, ж., розм. Те саме, що щітка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щіть — ЩІТЬ, і, ж., розм. Те саме, що щі́тка 1. *У порівн. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналась в стрілки; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть (Н.-Лев., І, 1956, 85); Здоровенні чорні вуса звисали йому аж на груди, а над чолом стирчала коротка чорна чуприна, як щіть (Фр., VIII, 1952, 21). Словник української мови в 11 томах
  5. щіть — Щіть, -ти ж. 1) = щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28. 2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор. Словник української мови Грінченка