юридики

ЮРИДИ́КИ, ів. мн.

Території в межах міст, вилучені з-під міської юрисдикції та керування.

Юридики становили власність світських або духовних феодалів; були осередками ремесла і торгівлі (з наук.-попул. літ.);

Цілий простір довкола св. Юра творив власність церкви і звався юридикою (І. Крип'якевич).