юрод
Ю́РОД, а, ч., розм.
Те саме, що юроди́вий 2.
– І-і, батьку!, – каже, сміючись, Сомко. – Добре я знаю сього юроду. Нема, може, і в світі такої щирої душі до мене (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Ю́РОД, а, ч., розм.
Те саме, що юроди́вий 2.
– І-і, батьку!, – каже, сміючись, Сомко. – Добре я знаю сього юроду. Нема, може, і в світі такої щирої душі до мене (П. Куліш).