юрод
Ю́РОД, а, ч., розм.
Те саме, що юроди́вий 2.
– І-і, батьку!, – каже, сміючись, Сомко. – Добре я знаю сього юроду. Нема, може, і в світі такої щирої душі до мене (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
юрод —
-а, ч., розм. Те саме, що юродивий 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
юрод —
ю́род іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
юрод —
ЮРОД, а, чол., розм. Те саме, що юродивий 2.
Словник української мови в 11 томах