1. Словник української мови у 20 томах

ябчанка

ЯБЧА́НКА, и, ж., діал.

Їжа із зварених яблук.

Ябчанку варять з яблук, котрі уперед обирають (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ябчанка — ябча́нка (япча́нка) кул. зупа з перетертих яблук (ср, ст): Шкода, що ви не їсте япчанку, я її роблю ну просто супер (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. ябчанка — -и, ж., кул., зах. Страва з варених яблук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ябчанка — Ябчанка, -ки ж. Родъ кушанья изъ сваренныхъ яблокъ. Ябчанку варять з яблук, котрі уперед обирають. МУЕ. І. 101. Словник української мови Грінченка