1. Словник української мови у 20 томах

явлений

ЯВЛЕ́НИЙ, ЯВЛЕ́ННИЙ, а, е, церк.

Чудодійний.

З явленою іконою трапилась неприємна оказія: на неї почав претендувати піп з другої парафії .. на тій підставі, що вона колись стояла в цій церкві (С. Васильченко);

[Роман:] Не вмістяться зоряні мрії одвічні ні в мудрості чисел, ні в чуді явленнім (О. Левада);

// у знач. ім. явле́ний, явле́нний, ного, ч.; явле́на, явле́нна, ної, ж. Чудодійна ікона.

Будем, брате, З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти, Явленними піч топити, А кропилом будем, брате, Нову хату вимітати! (Т. Шевченко).

Я́ВЛЕНИЙ, а, е, заст.

Який з'явився перед кимсь, чимсь.

Ти [мати] вся – жага, ти вся – горіння, Ти – лук, стріла і тетива [тятива], Століттям явлене видіння, Моя зірнице світова! (М. Рильський);

// я́влено, безос. пред. Заявлено.

Старший брат Ігнатів помер, чумакуючи, в дорозі, і про те ніде не явлено і не записано (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. явлений — ЯВЛЕНИЙ – ЯВЛЕНИЙ, ЯВЛЕННИЙ Явлений, розм. Який з’явився перед кимсь. Як троянду створити, ще не явлену світу? (П.Кочур); Ти вся – жага, ти вся – горіння, Ти – лук, стріла і тятива, Століттям явлене видіння, Моя зірнице світова (М.Рильський). Літературне слововживання
  2. явлений — [йаўлеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (виявлений, показаний) Орфоепічний словник української мови
  3. явлений — Показаний, виявлений Словник чужослів Павло Штепа
  4. явлений — я́влений дієприкметник виявлений, показаний рідко явле́ний прикметник чудодійний рідко Орфографічний словник української мови
  5. явлений — I `явлений-а, -е, заст. Який з'явився перед кимсь, чимсь. || явлено, безос. присудк. сл. Заявлено. II явл`енийявленний, -а, -е, церк. Чудодійний. || у знач. ім. явлений, явленний, -ного, ч.; явлена, явленна, -ної, ж. Чудодійна ікона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. явлений — Явле́ний, -на, -не; прикм. я́влений, -на, -не; дієприкм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. явлений — Я́ВЛЕНИЙ, а, е, заст. Який з’явився перед кимсь, чимсь. Ти [мати] вся — жага, ти вся — горіння, Ти — лук, стріла і тетива [тятива], Століттям явлене видіння, Моя зірнице світова! (Рильський, Поеми, 1957, 295); // я́влено, безос. присудк. сл. Заявлено. Словник української мови в 11 томах
  8. явлений — Явлений, -а, -е Явленный, чудесный. Явлена ікона. Грин. І. 62. явлена вода. Крещенская вода, освящаемая въ день Богоявленія Господня, 6-го января. Черн. у. Помагаєш, вода явлена, очищаєш, вода явлена.... Маркев. 89. Словник української мови Грінченка