1. Словник української мови у 20 томах

яловіти

Я́ЛОВІТИ, іє, недок.

1. Бути яловою (у 1 знач.).

За рік-два не впізнати артілі .. Корови не в кізяках і не яловіють, коні весело іржуть (Остап Вишня).

2. Залишатися не зораною, не обробитися (про землю).

Стеблилася редька, сизо маячила над городом осокувата кукурудза, а побіля меж, де земля яловіла, нахабно об'являвся луг, виславши наперед митлицю, пахучу чаполоч, молочай та мишачий горошок (В. Дрозд);

Нема нічого кращого для хлібороба, як мир і спокій. Тоді не яловіє земля, не заростає бур'янами, не калічать її вирви бомб та снарядів, солдатські шанці та гусенеці танків (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яловіти — -іє, недок. Бути яловою (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. яловіти — я́ловіти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. яловіти — Ялові́ти, -ві́ю, -ві́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. яловіти — Я́ЛОВІТИ, іє, недок. Бути яловою (у 1 знач.). За рік-два не впізнати артілі.. Корови не в кізяках і не яловіють, коні весело іржуть (Вишня, І, 1956, 410). Словник української мови в 11 томах
  5. яловіти — Яловіти, -вію, -єш гл. 1) Оставаться дѣвственной или безплодной (о самкѣ скота). Нѣжин. у. 2) Оставаться не вспаханной (о землѣ). Нѣжин. у. Словник української мови Грінченка