ямега

ЯМЕ́ГА, и, ж.

Те саме, що я́мище.

Коли читаємо у Павла Загребельного: широченна, глибочезна, закіптюжена чорною сажєею “ямега” – в уяві постає дуже великого розміру яма, утворена вибухом бомби (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me