ямега
ЯМЕ́ГА, и, ж.
Те саме, що я́мище.
Коли читаємо у Павла Загребельного: широченна, глибочезна, закіптюжена чорною сажєею “ямега” – в уяві постає дуже великого розміру яма, утворена вибухом бомби (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me