янголя
ЯНГОЛЯ́, ля́ти, с.
1. Зменш.-пестл. до я́нгол.
Здається, двоє неповинних янголят злетіли з самого неба, усілися у невеличкій хатці, на невеличкій постельці і завели свою голосну й радісну пісню... (Панас Мирний);
– Ой боже мій, нащо він тобі здався, що ти його на небі заховав? Хіба у тебе янголят мало? (Грицько Григоренко).
2. перен., заст. Про дівчинку або хлопчика, які відзначаються своєю красою, невинністю, ніжністю.
– Ач, розвелося розпутства! Ач! Дивитися бридко. З виду янголя, а в душі гаденя (Яків Баш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- янголя — див. ангел; дитина Словник синонімів Вусика
- янголя — янголя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- янголя — -яти, с. 1》 Зменш.-пестл. до янгол. 2》 перен., заст. Про дівчинку або хлопчика, які відзначаються красою, невинністю, ніжністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- янголя — Янголя́, -ля́ти, -ля́ті, -ля́м; -ля́та, -ля́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- янголя — ЯНГОЛЯ́, я́ти, с. 1. Зменш.-пестл. до я́нгол. Здається, двоє неповинних янголят злетіли з самого неба, усілися у невеличкій хатці, на невеличкій постельці і завели свою голосну й радісну пісню… (Мирний, І, 1954, 207); — Ой боже мій... Словник української мови в 11 томах