янголя

ЯНГОЛЯ́, ля́ти, с.

1. Зменш.-пестл. до я́нгол.

Здається, двоє неповинних янголят злетіли з самого неба, усілися у невеличкій хатці, на невеличкій постельці і завели свою голосну й радісну пісню... (Панас Мирний);

– Ой боже мій, нащо він тобі здався, що ти його на небі заховав? Хіба у тебе янголят мало? (Грицько Григоренко).

2. перен., заст. Про дівчинку або хлопчика, які відзначаються своєю красою, невинністю, ніжністю.

– Ач, розвелося розпутства! Ач! Дивитися бридко. З виду янголя, а в душі гаденя (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. янголя — див. ангел; дитина Словник синонімів Вусика
  2. янголя — янголя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. янголя — -яти, с. 1》 Зменш.-пестл. до янгол. 2》 перен., заст. Про дівчинку або хлопчика, які відзначаються красою, невинністю, ніжністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. янголя — Янголя́, -ля́ти, -ля́ті, -ля́м; -ля́та, -ля́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. янголя — ЯНГОЛЯ́, я́ти, с. 1. Зменш.-пестл. до я́нгол. Здається, двоє неповинних янголят злетіли з самого неба, усілися у невеличкій хатці, на невеличкій постельці і завели свою голосну й радісну пісню… (Мирний, І, 1954, 207); — Ой боже мій... Словник української мови в 11 томах