янтарний

ЯНТА́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до янта́р 1;

// Який містить янтар.

Узбережжя Балтійського моря в сучасних кордонах Калінінградської області і Литовської РСР називають янтарним берегом. Прибій і люті балтійські шторми час від часу викидають на піщані береги згустки окам'янілої смоли (з наук.-попул. літ.);

// Зробл. з янтарю.

За кілька віків до нашої ери вчені стародавньої Греції встановили той факт, що після натирання янтарних предметів до них притягуються легкі тіла (з навч. літ.);

В Яківчукової довкола шиї білий, як папір, комірчик з янтарною брошкою (Ірина Вільде);

* Образно. Чи літо пригорщами розсипає Тепло на плечі молодим москвичкам, Чи осінь свій янтарний корабель Веде по синяві Москви-ріки, – Іду неспішно я на Красну площу (М. Рильський);

Немов оживають снопи .. Зерном, як янтарне намисто, В росистому мареві піль (А. Малишко).

2. Який має колір янтарю; золотисто-жовтий.

У мисці лежали важкі шматки білої вощини, переповнені вщерть свіжим гірським, янтарного кольору, пахучим медом (В. Гжицький);

За вікном багряніла осінь. Земля красувалася в рум'яних яблуках, янтарних динях, пурпурових помідорах (Л. Дмитерко);

Липа засівала узгір'я янтарним листом, кущі ліщини палали полум'ям (С. Чорнобривець);

* Образно. Над промислом, над віковими соснами і ялинами, проходив тріпотливий і янтарний липневий день (О. Донченко).