янітор
Я́НІТОР, а, ч., іст.
Слуга у будинку знатного римлянина, переважно раб.
Ті, хто бажав увійти у приміщення, стукали пров'язаним до дверей молотком за дзвінок. Пізнавши гостя, янітор відчиняв двері, або проганяв його, виконуючи волю свого пана (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me