1. Словник української мови у 20 томах

ярижниця

ЯРИ́ЖНИЦЯ, і, ж., розм., заст.

Жін. до яри́жник.

За сими йшли [у пеклі] святі понури, Що не дивились і на світ, Смиренної були натури, Складали руки на живіт .. Насупротив сих окаянниць Квартал був цілий волоцюг, Моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ярижниця — яри́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ярижниця — -і, розм., заст. Жін. до ярижник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ярижниця — ЯРИ́ЖНИ́ЦЯ, і, ж., розм., заст. Жін. до яри́жник. За сими йшли [у пеклі] святі понури, Що не дивились і на світ, Смиренної були натури, Складали руки на живіт.. Насупротив сих окаянниць Квартал був цілий волоцюг, Моргух, мандрьох, ярижниць, п’яниць (Котл., І, 1952, 128). Словник української мови в 11 томах