ясик

Я́СИК, а, ч., діал.

Маленька подушечка.

Іван підняв газету, поклав її на коліна Миколі, потім узяв з ліжка ясик і обережно підклав його під голову сплячого (Я. Галан);

На постелях здіймалися гори пишних подушок, і на них спали всі, .. а раніш спали на сардаках та ясиках, а білі подушки стояли для прикраси, як у всіх ґазд (В. Бабляк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясик — -а, ч., діал. Маленька подушечка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ясик — я́сик іменник чоловічого роду маленька подушечка діал. Орфографічний словник української мови
  3. ясик — Я́сі[и]к, -ка; -ки, -ків (подушечка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ясик — Я́СИК, а, ч., діал. Маленька подушечка. Іван підняв газету, поклав її на коліна Миколі, потім узяв з ліжка ясик і обережно підклав його під голову сплячого (Галан, І, 1960, 477); На постелях здіймалися гори пишних подушок, і на них спали всі,.. Словник української мови в 11 томах