1. Словник української мови у 20 томах

ясирити

ЯСИ́РИТИ, рю, риш, недок., кого, що, заст.

Брати в полон, у неволю.

Налетіла з Криму буря на село щасливе: гумна палять, хати граблять, ясирять, що живе (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясирити — -ирю, -ириш, недок., іст. 1》 Забирати населення в неволю. 2》 Віддавати у неволю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ясирити — Яси́рити, -рю, -риш гл. Брать въ плѣнъ, въ неволю населеніе. Орда.... ясирить, полонить. К. ПС. 125. Налетіла з Криму буря на село щасливе: гумна палять, хати граблять, ясирять, що живе. К. МБ. X. 8. Словник української мови Грінченка