ясно-жовтий
Я́СНО-ЖО́ВТИЙ, а, е.
Світло-жовтий.
Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою (І. Левицький);
Трохи далі, біля річки, кучерявилися верболози, поблискуючи лиснючим листям, а там, де простяглися ясно-жовті від свіжих стерень горби, було порожньо, хіба летіло кілька глянсово-чорних граків (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ясно-жовтий — див. яскравий Словник синонімів Вусика
- ясно-жовтий — -а, -е, поет. Світло-жовтий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ясно-жовтий — я́сно-жо́втий прикметник Орфографічний словник української мови