1. Словник української мови у 20 томах

ячмінець

ЯЧМІНЕ́ЦЬ¹, нцю́, ч.

Зменш.-пестл. до ячмі́нь¹.

– Раніше, було, сніжок із землі – ячмінець в грязь – і князь (Григорій Тютюнник).

ЯЧМІНЕ́ЦЬ², нця, ч.

Зменш.-пестл. до ячмі́нь².

Червоні, з ячмінцями, повіки швидко моргали, відкриваючи сірі ґульки очей (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ячмінець — ячміне́ць 1 іменник чоловічого роду злак ячміне́ць 2 іменник чоловічого роду хвороба Орфографічний словник української мови
  2. ячмінець — I -нцю, ч. Зменш.-пестл. до ячмінь I. II -нця, ч. Зменш.-пестл. до ячмінь II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ячмінець — Ячміне́ць, -нця́, -нце́ві; ячмінці́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ячмінець — ЯЧМІНЕ́ЦЬ¹, нцю́, ч. Зменш.-пестл. до ячмі́нь¹. — Раніше, було, сніжок із землі — ячмінець в грязь — і князь (Тют., Вир, 1964, 81). ЯЧМІНЕ́ЦЬ², нця, ч. Зменш.-пестл. до ячмі́нь². Червоні, з ячмінцями, повіки швидко моргали, відкриваючи сірі гульки очей (Мик., II, 1957, 183). Словник української мови в 11 томах
  5. ячмінець — Ячмінець, -нцю м. ум. отъ ячмінь. Словник української мови Грінченка