яшма
Я́ШМА, и, ж., мн.
Кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору та халцедону; використовується як декоративний камінь і для виготовлення художніх виробів, прикрас.
[Xуса:] Не забувай, що треба подавати [на стіл] фіали грецькі та етруські вази, а з наських подаси лиш того кубка, що з яшми він оправний в чорнім сріблі (Леся Українка);
Рахів, Ужгород, Волинь, вершини Святої гори і гори Івана Розбійника Карадагу – там залягають потужні жили різнобарвних українських яшм (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яшма — [йашма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
- яшма — -и, ж., мін. Кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольорів та халцедону; використовується як декоративний камінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- яшма — я́шма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- яшма — я́шма (араб. яшм) осадочна гірська порода, червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору; складається переважно із зцементованих зерен кварцу й халцедону. Виробне каміння. Словник іншомовних слів Мельничука
- яшма — Тверда осадова порода, що складається гол. чином з дрібнозернистого кварцу і халцедону; червона, коричнева або зелена; використовується для виготовлення декоративних предметів, лабораторного устаткування; в Україні — Закарпатська, Житомирська обл., Крим. Універсальний словник-енциклопедія
- яшма — Я́ШМА, и, ж., мін. Кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору та халцедону; використовується як декоративний камінь і для виготовлення художніх виробів. Словник української мови в 11 томах