єктенія
ЄКТЕНІЯ́, ї́, ж., рел.-церк.
Частина православного богослужіння – молитва, що містить звернення та прохання до Бога.
Аркадій звів очі до неба і почав проголошувати урочисту єктенію. Його могутній бас, наче грім, прокотився над головами людей і досяг останніх рядів (М. Старицький);
Отець диякон Дам'ян, стрясаючи своєю сивою, але все ще бурхливою чуприною, виголошував єктенії (У. Самчук);
Священник швидко справив єктенію і благословив братство (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єктенія — Єкте́нія: — вид молитви [47] Словник з творів Івана Франка
- єктенія — І ектенія Молитва, що складається з прохань різного змісту, виголошуваних священиком або дияконом, кожне з яких супроводжується приспівом, що його виконує хор чи присутні вірні; дияконства мн.; дияконик Словник церковно-обрядової термінології
- єктенія — єктенія́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- єктенія — -ї, ж. Сукупність молитв, що читаються дияконом або священиком при кожному богослужінні від імені віруючих та містять прохання та звернення до Бога. Великий тлумачний словник сучасної мови