1. Словник української мови у 20 томах

єна

Є́НА, и, ж.

Грошова одиниця Японії, а також монета відповідної вартості.

Єна була введена в обіг у 1872 році в результаті реформи грошової системи доби Едо. До 1954 року існували також більш дрібні одиниці – сен і рін, які нині використовуються лише як рахункові одиниці (з наук.-попул. літ.);

Японський уряд протидіятиме подорожчанню єни, захищаючи інтереси японських експортерів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єна — -и, ж. Грошова одиниця Японії – 100 сенів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Єна — Є́на іменник жіночого роду місто в Німеччині Орфографічний словник української мови
  3. Єна — М. в Німеччині (Тюрінґія), над р. Зале; 100 тис. мшк.; центр оптичної та точної промисловості (фабрики Цайса); унів., планетарій; храми (XI-XVII ст.), залишки міського муру (XIV ст.), ратуша, кам'яні будівлі; у 1806 — перемога Наполеона I над прусськими військами. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Єна — Є́на, Є́ни (місто); є́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)