єралаш

ЄРАЛА́Ш, у, ч., рідко.

1. розм. Безлад, плутанина.

Живи здоровий, сину мій, рости, спивай меди із чарівної чаші, а я, твій батько, маю ще тягти кормигу літ у чорнім єралаші (В. Стус).

2. Старовинна картярська гра.

– Може, хто пулечку зіб'є або на потуху стаканчик-другий пуншу вип'є? – спитався Колісник. Багато зразу схопилося і закричали: – У єралаш! преферанс! вінт! бакара! Столи знову загули, і гості, розбившись на невеличкі купки, розсілися різатись у карти (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єралаш — єрала́ш 1 іменник чоловічого роду безладдя єрала́ш 2 іменник чоловічого роду гра в карти Орфографічний словник української мови
  2. єралаш — У, ч. Порнографічний фільм. Сам дивись свій єралаш: мені і так фантазії у ліжку вистачить. Словник сучасного українського сленгу
  3. єралаш — (-у) ч.; мол.; жарт. Порнографічний фільм. ПСУМС, 24. Словник жарґонної лексики української мови
  4. єралаш — -а, ч. 1》 заст. Старовинна гра в карти, подібна до вісту і преферансу. 2》 розм. Безладдя, неподобство; плутанина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. єралаш — ЄРАЛА́Ш, ч. 1. род. у, розм. Безладдя, неподобство; плутанина. 2. род. а, заст. Старовинна гра в карти, подібна до віста і преферансу. Багато зразу схопилося і закричали: — У єралаш! преферанс! (Мирний, III, 1954, 289). Словник української мови в 11 томах