єресіарх

ЄРЕСІА́РХ, а, ч., рел.

Засновник єретичної секти.

– Кажуть, що цар звелів тому єресіархові виїхати з Петербурга (І. Нечуй-Левицький);

Я читав про дивні речі. В основному книжки різних заборонених авторів, які були або єресіархами, або прихильниками різних забутих культів (Любко Дереш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єресіарх — єресіа́рх іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. єресіарх — -а, ч., церк. Автор або пропагандист церковної єресі. Великий тлумачний словник сучасної мови