ігемон

ІГЕМО́Н, а, ч., іст.

Начальник війська в Римській імперії.

На свято ж звик ігемон одпускати народові одного в'язника [в'язня], которого [котрого] вони хотіли. Мали ж тоді знаного в'язника на прізвище Варавва (М. Малиновська);

Ігемон, бачачи дівчину вроди незвичайної, здивувався красі її й почав милостиво говорити до неї словами ласкавими, хвалячи красу її та високородність (з рел.-церк. літ.).