ігроман
ІГРОМА́Н, а, ч., мед.
Людина, що має патологічний потяг до азартних або комп'ютерних ігор.
Під час фази “автоматичних фантазій”, коли частішають спонтанні фантазії про гру, ігроман прокручує у своїй уяві стан азарту й передчуття виграшу, витісняючи епізоди програшів (з наук. літ.);
У реальному житті ігромани мають серйозні проблеми в спілкуванні з іншими людьми: ці люди невпевнені в собі, мають знижену самооцінку (з наук.-попул. літ.);
Ігроман часто не визнає своєї залежності від гри (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me