ідентитет

ІДЕНТИТЕ́Т, у, ч., книжн.

Сукупність рис, властивостей і т. ін., які забезпечують певну ідентичність.

У Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського відбулася Міжнародна наукова конференція “Слов'янський ідентитет: спільні корені та спільне майбутнє – парадигма XXI ст.” (з наук. літ.);

Новий етнічний ідентитет стає невід'ємним складником особистості, часткою її “я” (з наук. літ.);

Традиція різдвяних свят до сьогодні є важливою частиною української культури та національного ідентитету (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідентитет — ідентите́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови