ідеократія
ІДЕОКРА́ТІЯ, ї, ж.
Суспільний лад, за якого політичні рішення підпорядковані ідеологічним настановам, відхід або викривлення яких є приводом для репресій та переслідувань.
Прикладом ідеократії може бути СРСР із ідеологією державного комунізму (з наук.-попул. літ.);
У середньовічній Європі основним ідейним змістом ідеократії було вчення нереформованої католицької церкви, а основним механізмом підтримування влади цих ідей була церковна ієрархія (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ідеократія — ідеокра́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ідеократія — -ї, ж. Різновид державного ладу, за якого державно-політичне регулювання здійснюється на основі єдиної офіційної ідеології. Великий тлумачний словник сучасної мови