ізодинама

ІЗОДИНА́МА, и, ж., метеор.

Лінія на географічній карті, що з'єднує точки з однаковою напруженістю магнітного поля Землі.

На фоні спокійного магнітного поля Складчастих Карпат виділяють багато зон поперечного до Карпат пролягання, в яких ізодинами мають характерну для розломних зон морфологію поля (з наук. літ.);

Біля географічного екватора проходить ізодинама мінімальної магнітної напруженості – динамічний екватор (з наук.-попул. літ.);

Лінії, що характеризують положення точок із рівними величинами горизонтальних і вертикальних складових вектора напруженості магнітного поля, називають ізодинамами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me