ізодинама
ІЗОДИНА́МА, и, ж., метеор.
Лінія на географічній карті, що з'єднує точки з однаковою напруженістю магнітного поля Землі.
На фоні спокійного магнітного поля Складчастих Карпат виділяють багато зон поперечного до Карпат пролягання, в яких ізодинами мають характерну для розломних зон морфологію поля (з наук. літ.);
Біля географічного екватора проходить ізодинама мінімальної магнітної напруженості – динамічний екватор (з наук.-попул. літ.);
Лінії, що характеризують положення точок із рівними величинами горизонтальних і вертикальних складових вектора напруженості магнітного поля, називають ізодинамами (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me