ізокліна

ІЗОКЛІ́НА, и, ж., спец.

Лінія, яку всі фазові траєкторії перетинають під одним кутом.

Для побудови поля напрямків зручно використовувати метод ізоклін – ліній, у кожній точці яких вектор поля напрямків є однаковим (з наук. літ.);

В ізоклінах фазові траєкторії мають однакове схилення (з наук.-попул. літ.);

Ізоклінами можна користуватися для наближеної побудови інтегральних кривих (з навч. літ.);

// геогр. Лінія на географічній карті, що з'єднує точки з однаковими значеннями магнітного схилення.

Обчисливши градієнт для кожної ізокліни, можна візуалізувати поле напрямків (з наук. літ.);

Оскільки магнітні полюси не збігаються з географічними, ізокліни також не збігаються з паралелями (з навч. літ.);

// фіз. Одна або більше темних ліній, які можна спостерігати в поляризованому світлі на моделях із оптично активних матеріалів.

Ізокліни спостерігаються на екрані схрещеного полярископа за використання білого світла (з наук. літ.);

На відміну від смуги інтерференції нульового порядку ізокліни змінюють своє положення під час синхронного повороту поляризатора та аналізатора (з навч. літ.).