ізолят

ІЗОЛЯ́Т, у, ч.

1. біол. Географічно ізольована популяція.

Автохтонні групи населення зазвичай ведуть традиційний спосіб життя, і в певному розумінні такі народи є ізолятами, відірваними від цивілізації (з наук. літ.);

Якщо ізолят існує більше ста років, то всі члени такого ізоляту – троюрідні брати та сестри (з наук.-попул. літ.);

// Відокремлена територія.

Фінляндія є ізолятом через велику кількість озер та інших природних перепон, що призводить до посилення частоти рідкісних захворювань (з наук.-попул. літ.).

2. біохім. Ізольований білок.

Ізолят сироваткового протеїну набагато чистіший, ніж концентрат (з наук. літ.);

Соєвий ізолят містить повноцінні білки, які за своєю поживністю та харчовою цінністю практично не поступаються білкам тваринного походження (з навч. літ.).

3. лінгв. Мова, що не входить до жодної відомої мовної сім'ї.

Існує декілька причин існування мовних ізолятів – відсутність живих родичів та тривале існування в ізоляції (з наук. літ.);

Мовний ізолят є мовною сім'єю, що складається з однієї мови, наприклад, баскська або шумерська мови (з наук.-попул. літ.).