ізопсефія

ІЗОПСЕФІ́Я, ї, ж.

Нумерологічна практика складання числових значень літер слова для знаходження підсумкової суми.

Ізопсефія походить від використання древніми греками гальки та камінців для вивчення арифметики та геометрії (з наук.-попул. літ.);

Ізопсефія тісно пов'язана з гематрією (з навч. літ.);

Ізопсефію використовували в елліністичний період у магічних працях, в інтерпретації снів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me