ізотонічність

ІЗОТОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж., фіз.

Абстр. ім. до ізотоні́чний.

Ізотонічність – одна з вимог, що ставляться до очних крапель, інфузійних розчинів (з наук.-попул. літ.);

За сильного порушення ізотонічності розчинів у рослинній клітині вода й розчинні речовини вільно переміщаються в клітину або назад, що може зумовити розлад функцій клітини (з навч. літ.).