ізохора
ІЗОХО́РА, и, ж., фіз.
Лінія на діаграмах теплових процесів, що зображає процес, який відбувається за сталого об'єму.
Показники терморежиму змінюються з півночі на південь, а їхні ізохори мають широкий (горизонтальний) напрямок (з наук. літ.);
З наближенням до океану ізохори режиму охолодження мають меридіанний напрямок, а в глибині континенту – широтний (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізохора — ізохо́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови