іконізація

ІКОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Дія за знач. іконізува́ти.

Сором'язливість і почуття страху, іконізація як вияв найвищих почуттів уплинули на почуття А. Тесленка, позбавили його шансу на власну родину (з наук. літ.);

Посилена експлуатація ідеї про деформованість, дихотомізацію соціальної структури та негативну роль еліти, як й іконізація образу еліти, передбачають некритичне ставлення до її дій (з наук. літ.);

Величезний літературний талант і висока культура в поєднанні з певними рисами вдачі робить Василя Стуса унікальною постаттю національного пантеону, об'єктом інтенсивної патріотичної міфологізації та іконізації (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me