іконізація
ІКОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
Дія за знач. іконізува́ти.
Сором'язливість і почуття страху, іконізація як вияв найвищих почуттів уплинули на почуття А. Тесленка, позбавили його шансу на власну родину (з наук. літ.);
Посилена експлуатація ідеї про деформованість, дихотомізацію соціальної структури та негативну роль еліти, як й іконізація образу еліти, передбачають некритичне ставлення до її дій (з наук. літ.);
Величезний літературний талант і висока культура в поєднанні з певними рисами вдачі робить Василя Стуса унікальною постаттю національного пантеону, об'єктом інтенсивної патріотичної міфологізації та іконізації (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me