іконічний

ІКОНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до ікони (у 1 знач.).

Троянди – не лише елемент іконічного жанру, а й типове для любовної лірики порівняння (з наук. літ.);

Середньовічні митці намагалися передати релігійне послання, що вимагає чітких іконічних зображень (з наук.-попул. літ.).

2. Який копіює об'єкт, виступає символом, образом-іконою.

Метод іконічного аналізу полягає в розкритті сакрального змісту художніх образів тією мірою, якою дозволяє й припускає їхня художність (з наук. літ.);

Документ, зображення на якому схоже з тим предметом чи явищем, що передає, є іконічним (з навч. літ.).