іконічність

ІКОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. іконі́чний.

Поняттям “іконічність” стверджують принцип буттєвої взаємодії реального й надреального (з наук. літ.);

Художній образ давньогрецької глиняної посудини у вірші Р. Лубківського “Біблейська амфора” говорить про його іконічність: біблійна амфора постає символом людського єства, боротьби та єдності тілесного й духовного (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me