ікт

ІКТ, а, ч., літ.

Склад у вірші, на який падає ритмічний наголос.

Дотримуватися іктів у метричному (почасти в силабо-тонічному) вірші дуже важливо, оскільки ікт є єдиним механізмом у вірші, що задає ритм (з наук. літ.);

Ритмічні ікти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ікт — Наголос Словник чужослів Павло Штепа
  2. ікт — -у, ч. Ритмічний наголос у вірші, який не завжди збігається з граматичним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ікт — (від лат. ictus – удар) ритмічний наголос у вірші, який не завжди збігається з граматичним. Словник іншомовних слів Мельничука