ілюзійність

ІЛЮЗІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. ілюзі́йний 1.

Важкі досвіди 1846 і 1848 років показали ілюзійність многих [багатьох] поглядів, що в часі конспірацій уважалися непорушними догмами (І. Франко);

Італійці дали світові надзвичайно високе мистецтво, напрочуд витончене у своїй ілюзійності та вітальності (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me