імбецильність

ІМБЕЦИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., мед.

Психічне недорозвинення, слабоумство, зумовлене затримкою розвитку мозку плода або дитини в перші роки життя; середній ступінь олігофренії.

У дітей із імбецильністю спостерігаються глибокі дефекти сприйняття, пам'яті, мислення, комунікативної функції мовлення, моторики та емоційно-вольової сфери (з наук. літ.);

В імбецильності виокремлюють три ступені тяжкості: важку, середню та легку з різними рівнями психічної недорозвиненості (з наук. літ.).