1. Словник української мови у 20 томах

імбібіція

ІМБІБІ́ЦІЯ, ї, ж., спец.

Просочування тканин організму речовинами, розчинними у воді.

Імбібіція жовчними пігментами спостерігається під час жовтяниці (з наук. літ.);

У разі менінгококової інфекції на розрізі наднирника спостерігається крововилив у наднирник унаслідок імбібіції тканини еритроцитами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імбібіція — (мед.) просяк Словник чужослів Павло Штепа
  2. імбібіція — імбібі́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. імбібіція — -ї, ж. Просочування тканин організму речовинами, розчиненими в рідині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. імбібіція — імбібі́ція (від лат. imbibo – всмоктую, вбираю в себе) просочування тканин організму речовинами, розчиненими в рідині. Напр., І. жовчними пігментами спостерігається під час жовтяниці. Словник іншомовних слів Мельничука