іммобілізований
ІММОБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, спец.
1. Дієпр. пас. до іммобілізува́ти 1, 2; позбавлений рухливості.
Іммобілізовані білками ліпіди утворюють разом із ними єдину функціональну одиницю (з наук. літ.);
Досвід використання біопрепаратів на основі мікроорганізмів, іммобілізованих на природних і синтетичних носіях, для інтенсифікації очищення води від вуглеводнів нафти є достатньо відомим і поширеним (з наук.-попул. літ.);
У холодну пору року іммобілізована кінцівка перед транспортуванням повинна бути обов'язково утеплена з метою профілактики відмороження (з навч. літ.);
// іммобілізо́вано, безос. пред.
Фукоїдан іммобілізовано на магнітних полістеринових кульках (з навч. літ.).
2. Вилучений підприємством, фірмою, компанією з обігу (про кошти).
Управління грошовими коштами фірми здійснюється з метою отримання готівкових коштів і доходу з іммобілізованих грошових активів (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- іммобілізований — іммобілізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- іммобілізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до іммобілізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови