іммобілізований

ІММОБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, спец.

1. Дієпр. пас. до іммобілізува́ти 1, 2; позбавлений рухливості.

Іммобілізовані білками ліпіди утворюють разом із ними єдину функціональну одиницю (з наук. літ.);

Досвід використання біопрепаратів на основі мікроорганізмів, іммобілізованих на природних і синтетичних носіях, для інтенсифікації очищення води від вуглеводнів нафти є достатньо відомим і поширеним (з наук.-попул. літ.);

У холодну пору року іммобілізована кінцівка перед транспортуванням повинна бути обов'язково утеплена з метою профілактики відмороження (з навч. літ.);

// іммобілізо́вано, безос. пред.

Фукоїдан іммобілізовано на магнітних полістеринових кульках (з навч. літ.).

2. Вилучений підприємством, фірмою, компанією з обігу (про кошти).

Управління грошовими коштами фірми здійснюється з метою отримання готівкових коштів і доходу з іммобілізованих грошових активів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іммобілізований — іммобілізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. іммобілізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до іммобілізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови