іммурація

ІММУРА́ЦІЯ, ї, ж.

1. палеонт. Прижиттєве замуровування організмів, що веде до їхньої загибелі.

Значна кількість організмів може бути похована в прижиттєвому стані, тобто відбувається так звана іммурація палеонтологічного організму (з наук. літ.);

Іммурація одних організмів іншими.

2. перен. Знищення, загибель.

Традиції забезпечують стійке відтворення культурного досвіду, та якщо вони перебувають усередині замкнених сепаратних утворень у стані нерухомості й ув'язнення, відбувається їхня іммурація (з наук. літ.).