імплант

ІМПЛА́НТ, а, ч., вет., мед.

Те саме, що імпланта́т.

Під впливом зовнішнього електромагнітного поля імплант починає несильно вібрувати, і цей сигнал надходить у мозок людини або тварини (із журн.);

Завдяки нанотехнологіям стало можливим підвищити біологічну сумісність різних протезів й імплантів із нервовими тканинами людини (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me