імплікатурний

ІМПЛІКАТУ́РНИЙ, а, е, лінгв.

Прикм. до імплікату́ра.

Характерним для непрямого та імплікатурного позитивного експресива є розбіжність між семантикою й прагматикою актуалізованого речення (з наук. літ.);

Вислів “Того, хто не є публічною особою, ніхто не помічає, а в того, хто є публічною особою, є шанс” має імплікатурне значення (з наук.-попул. літ.).