імунотоксин
ІМУНОТОКСИ́Н, у, ч., біол.
Білковий токсин, з'єднаний зі специфічними антитілами, що замінюють роль векторів у молекулі токсину.
Припускали, що розроблена технологія отримання імунотоксинів (антитіл, до яких приєднані токсичні сполуки) для прямого й непрямого впливу на пухлину або для активації певних клітин повинна забезпечити специфічну імунотерапію пухлин (з наук. літ.);
Дослідження антигенних властивостей дифтерійних токсинів є важливими для створення імунотоксинів на основі дифтерійних мікроорганізмів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me