імунотоксин

ІМУНОТОКСИ́Н, у, ч., біол.

Білковий токсин, з'єднаний зі специфічними антитілами, що замінюють роль векторів у молекулі токсину.

Припускали, що розроблена технологія отримання імунотоксинів (антитіл, до яких приєднані токсичні сполуки) для прямого й непрямого впливу на пухлину або для активації певних клітин повинна забезпечити специфічну імунотерапію пухлин (з наук. літ.);

Дослідження антигенних властивостей дифтерійних токсинів є важливими для створення імунотоксинів на основі дифтерійних мікроорганізмів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me