імітування

ІМІТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. імітува́ти 1.

Арістотель вважав, що саме здібність до імітування відрізняє людину від тварини (з наук. літ.);

Від обряду водіння кози походить український вислів “водити козу”, що означає імітування бурхливої, але безрезультатної діяльності (з наук.-попул. літ.);

У деяких птахів імітування сигналів може слугувати формуванню багатовидових зграй (з наук.-попул. літ.);

Практичну цінність у розслідуванні злочинів має використання такої слідчої дії, як імітування обставин учинення злочину (з навч. літ.).