інавгураційний
ІНАВГУРАЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Стос. до інавгурації.
Отаманом Ради Міністрів Української Держави став Микола Устимович – виходець з українського старшинського роду, поміщик і конезаводчик. Його підпис стоїть під інавгураційною грамотою гетьмана Скоропадського (з навч. літ.);
Досвідчений дипломат у своєму інавгураційному виступі накреслив перспективи міжнародної політики Німеччини (із журн.);
Інтеграція в європейські структури, центральне місце серед яких займає Європейський Союз, є стратегічною метою зовнішньої політики України. Це було підтверджено Президентом України у його інавгураційній промові (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інавгураційний — Інавгураційний: Інавгураці́йний: — вступний, початковий [21;IV] — вступний, урочистий [31] Словник з творів Івана Франка
- інавгураційний — [інаўгурац’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- інавгураційний — інавгураці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- інавгураційний — -а, -е. Стос. до інавгурації. Великий тлумачний словник сучасної мови