інакшість

ІНА́КШІСТЬ, шості, ж.

Властивість за знач. іна́кший.

У дитячому та підлітковому віці формується особистість і приходить усвідомлення своєї інакшості (з наук.-попул. літ.);

Відкривання або й ліквідація кордонів спричиняє реакцію місцевих спільнот на загрозу втрати особливостей, спонукаючи їх усіляко підкреслювати свою інакшість та різнорідність (із журн.);

Зумів директор знайти з нею спільну мову, незважаючи на інакшість жінки, залучити до роботи з модернізації оперативного відділу банку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інакшість — іна́кшість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови