інвагінація
ІНВАГІНА́ЦІЯ, ї, ж., вет., мед.
1. Один зі способів гаструляції, коли частина стінки зародка завертається в його порожнину й утворює внутрішній листок – первинну ентодерму.
Між зоною багатоклітинного прошарку та власне ембріоном виникає невелика інвагінація, характерна також для клітинних зародків (з наук. літ.).
2. Одна з форм непрохідності кишківника.
Бувають різні види зміщення кишок: інвагінація, або заглиблення кишки в кишку, завороти та перекручення кишок (з наук. літ.);
Формування інвагінацій клітинної поверхні кишківника може відбуватися без участі додаткових чинників (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інвагінація — інвагіна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інвагінація — -ї, ж., мед. 1》 Проникнення, укорінення. 2》 Форма непрохідності кишечника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інвагінація — інвагіна́ція (від ін... і лат. vagina – піхва, оболонка) 1. Один із способів гаструляції, коли частина стінки зародка завертається в його порожнину і утворює внутрішній листок – первинну ентодерму. 2. Одна з форм непрохідності кишечника. Словник іншомовних слів Мельничука